Скажіть, будь-ласка, студенти, хто з Вас не хвилюється перед іспитами? Ну, звичайно, є такі унікальні товариші, яким все по барабану, але більшість досить хворобливо переносять ці дні,ви в чомусь критичними, при чому і для хлопців 
. Ось тому і читайте те, що нижче, це Вам допоможе.
Підготовка до іспиту
Перш ніж почати підготовку до іспиту, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розкласти потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці тощо. Психологи вважають, що добре ввести в інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність, досить навіть якоїсь картини в таких тонах.
Починаючи підготовку до іспиту, корисно скласти план.
Для початку не погано було б визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і залежно від цього максимально завантажити ранкові або, навпаки, вечірні години.
Звичайно, добре починати вчитись, поки не втомилися, поки свіжа голова із найважчого, тобто з того розділу, який свідомо знаєте найгірше. Але буває й так, що займатися не хочеться, у голову нічого не йде, «немає настрою». У таких випадках корисно почати з того, що знаєте краще, з того матеріалу, який вам найбільш цікавий і приємний.
При підготовці до іспитів корисно структурувати матеріал: складати плани, схеми, при чому обов’язково робити це не подумки, а на папері. Така фіксація корисніша, бо просте пригадування, повторення подумки змішує здогади і реальні знання. Виникає враження, що ти і так знаєш, а коли треба переказати щось іншим, уголос, усе кудись зникає. Саме з цим часто бувають пов’язані випадки, коли здається, що ви знаєте, пам’ятаєте, а починаєте відповідати – і відповідь виходить уривчаста, зім’ята. Коли ви записуєте план відповіді, ви стаєте в позицію людини, яка передає свої знання іншим, тобто робите те саме, що і відповідаючи в класі або на іспиті.
Перед усним іспитом корисно спробувати відповідати на найважливіші запитання перед дзеркалом, звертаючи увагу на позу, жести, вираз обличчя. Чому це треба робити? У психології встановлено: що більше відрізняються стани людини, коли вона одержує інформацію (готується до іспиту) і відтворює її (складає іспит), тим важче їй пригадувати потрібні факти. Готуються всі переважно вдома, сидячи, а то й лежачи, у спокійній обстановці, розслабившись, а відповідають на іспиті, де з’являється напруження, хвилювання. Важливо, що відповідь подумки відрізняється від відповіді вголос; яка є короткою, стислою. Коли ви переказуєте відповідь, ви включаєте особливий вид пам’яті – моторнорухову пам’ять, що допомагає відповідати не тільки подумки, а і в голос. Тільки так і з’ясовується, що ви знаєте насправді й чим можете поділитися з іншими, а що – тільки для себе, а чого, як виявляється, взагалі не знаєте.
Якщо в якийсь момент підготовки до іспитів вам починає здаватися, що це вивчити неможливо й ви ніколи не зможете запам’ятати всього, що потрібно, подумайте про те, скільки ви вже знаєте, усвідомте, скільки вам ще треба буде пройти, щоб опанувати весь матеріал.
За кілька днів обов’язково «програйте» подумки ситуацію іспиту, уявіть собі у всіх деталях інтер’єр, комісію, свою відповідь. Намагайтесь робити це якомога конкретніше, докладніше.
Під час іспиту стежте за своєю позою, жестами, мімікою, голосом. Знайте, що ваша мова, весь ваш вигляд мають виражати впевненість у собі і своїх знаннях. Відомо, що голос, поза, жестикуляція не тільки «видають» стан людини, але за принципом зворотного зв’язку здатні впливати на неї. Тобто, прийнявши впевнену позу, починайте говорити спокійним і впевненим голосом – так ви насправді станете спокійнішим і впевненішим у собі.
Кожному відомо: аби повністю підготуватись до іспиту, не вистачає всього однієї, останньої перед ним ночі. Це, однак, дурниця. Ви вже втомилися, і треба себе перевтомлювати. Навпаки, з вечора перестаньте готуватися. Умийтеся, погуляйте надворі. Виспіться якнайкраще, щоб встати з відчуття здоров’я, сили, навіть деякої агресивності. Адже іспит – це своєрідна боротьба із самим собою, у якій треба вміти за себе постояти. По дорозі на іспит можна просто погортати підручник.
Що робити, якщо…
1… раптом виявилося, що вам попалося запитання, з якого ви сказати дуже небагато? Не панікуйте, а одразу починайте записувати все, що колись чули із цього приводу: чи з телепередачі, чи то з кінокомедії, із розмови з батьками чи друзями або з енциклопедії.
2… взагалі нічого не знаєте. Не кажіть про це екзаменаторові, а говоріть будь про що, навіть верзіть якусь ахінею, на кшталт: « Перш ніж розповісти про творчість Пушкіна, треба поговорити про принципи поетичної творчості взагалі…». Покажіть, що знаєте хоч щось. Хоча, звісно, краще грати за правилами.
3… на півслові ви забули, про що треба говорити. Насамперед, не «губіть голови». Зберігайте спокій, хоча б зовнішній – таке може трапитись з кожним! Повторіть останню фразу, спочатку так само, як і раніше, а потім, якщо зможете, іншими словами. За цей час згадаєте план відповіді: що ви вже розповіли? Чого стосується ця фраза? У більшості випадків це допомагає.
4… ви вже майже скінчили відповідати, і тут, нарешті, згадали, про що хотіли сказати, коли «втратили думку», або про що забули сказати. Нічого страшного. Закінчуйте говорити те, про що говорили, а потім скажіть те, що пропустили. у жодному разі не переривайте відповіді заради цього. Краще нехай про щось ви скажете пізніше, ніж уся відповідь виявиться нелогічною. Не говоріть: «Так, я ще забув сказати про…». Говоріть, наприклад, так: «А якщо повернутися до (назва пункту плану), я хотів би додати…».
5… вас не слухають. Не сприймайте це як особисту образу. Відповідайте далі, немов нічого не помітили.
6… екзаменатор у різкій і неприємній формі перериває вас, вимагає щось уточнити, повторити. Або ще гірше, «кидає» неприємні репліки. Здається, що всі змовились вас завалити. Не думайте про це. Від вас потрібні мужність і зібраність, уміння не показувати образи. Відповідайте чітко і коротко. Тільки так ви зможете довести, що до вас ставляться несправедливо. У жодному разі не показуйте, що розлютилися, і не намагайтеся викликати жалості до себе. Найефективніше – зберегти почуття власної гідності і так триматися.
7… ви обмовились, і всі стали сміятися. Не переймайтесь. Це може трапитись з кожним. Посмійтесь разом з усіма – і все.
8… вам ставлять додаткове питання. Не лякайтесь. Не кваптесь з відповіддю. Можете сказати, що вам потрібно трішки подумати. Перш, ніж говорити, сформулюйте відповідь подумки. Часу на це потрібно зовсім мало.
9… ви помилились. Ну то й що? Помилки бувають в усіх. Якщо ви помітили помилку і знаєте, як її виправити, зробіть це. Якщо ж не впевнені, правильна ваша відповідь чи ні, відповідайте далі, начебто нічого не трапилось. Якщо вам вкажуть на помилку, і ви не впевнені у своїй правоті, краще погодьтеся. Не бійтесь помилок!
10… вам поставили оцінку нижчу за ту, на яку ви розраховували. Не сперечайтесь, не доводьте. Під час вступних іспитів скористайтесь правом на апеляцію.
І звичайно ніколи не забувайте про почуття гумору – нехай воно не залишає вас і під час іспиту.
