Навчальний процес

Навчальний процес

Організація навчального процесу

 

  1. Загальні положення

1.1. Мукачівський державний університет – це вищий навчальний заклад ІІІ – ІV рівня акредитації, який здійснює підготовку фахівців із 12 напрямів та 14 спеціальностей. В університеті функціонує 4 факультети. Навчальний процес забезпечують 17 кафедр.
1.2. Навчальний процес у МДУ здійснюється для задоволення освітніх потреб особи, суспільства, держави. Навчальний процес – це система організаційних, дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти. Навчальний процес здійснюється за усіма напрямами та спеціальностями ступенево і базується на принципах науковості, гуманізму та демократизму тощо (стаття 6 Закону України “Про освіту”).
1.3. Навчання в МДУ здійснюється українською мовою. Звільнення студентів від вивчення української мови не дозволяється.
1.4. Навчальний процес організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань.
1.5.   Щорічно до 15 вересня Вчена рада університету затверджує план роботи університету на новий навчальний рік, вчені ради факультетів – плани роботи факультетів, декани – плани роботи кафедр. До 1 серпня в ректорат подаються проекти планів роботи факультетів та вчених рад факультетів на новий навчальний рік. Звіт про виконання планів роботи за минулий навчальний рік проводиться до 15 вересня на засіданнях Вчених рад університету, факультетів, виробничих нарадах, засіданнях кафедр.
1.6. Закріплення навчальних дисциплін за кафедрами на наступний навчальний рік здійснюється проректором, який відповідає за організацію навчальної роботи, за поданням деканів та начальника навчального відділу щорічно до 1 червня, про що видається наказ ректора.
1.7. Відповідальність за стан трудової та навчальної дисципліни покладається на проректорів та деканів факультетів.
1.8. Викладач повинен сприяти підтриманню навчальної та трудової дисципліни студентами, що забезпечує виконання ними всіх вимог навчального плану.

  1. Документація

2.1.   Основними документами, що регламентують навчальний процес, є:
–        державний стандарт вищої освіти (освітньо-професійна програма, освітньо-кваліфікаційна характеристика, засоби діагностики якості вищої освіти);
–        навчальний план (робочий навчальний план);
–        навчальна програма дисципліни (нормативної, вибіркової);
–        робоча навчальна програма дисципліни;
–        графік навчального процесу;
–        навчально-методичні комплекси дисциплін;
–        індивідуальний план студента.

2.2.   Освітньо-професійна програма підготовки (ОПП) – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.
Освітньо-професійна програма формується єдиною для денної та заочної форми навчання і повинна врахувати поєднання спеціальностей та спеціалізацій на кожній формі навчання.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу є державним нормативним документом, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави й вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

ОКХ встановлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускника вищого навчального закладу з певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня і державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування.

2.3.   Навчальний планробочий навчальний план – це нормативні документи МДУ, які складаються на підставі освітньо-професійних програм, що входять до складу державних галузевих стандартів, нормативних листів МОН України. Ці документи визначають перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення занять, їх обсяг, форми та засоби проведення поточного та підсумкового контролю. При розробці навчальних планів випускні кафедри керуються “Рекомендаціями НМЦВО МОН України щодо розробки навчальних планів”Дотримання державних стандартів освіти, нормативних документів МОН України при цьому є обов’язковим.

Нормативна частина планів визначається відповідним державним стандартом освіти. Вибіркова частина планів визначається кафедрами та вченими радами відповідного факультету та університету. Навчальні плани в МДУ складаються з п’яти циклів, кожен із яких має нормативну та варіативну частини.

Навчальний план розробляється випусковою кафедрою, розглядається на вченій раді факультету, підписується деканом факультету, погоджується з навчальним відділом університету і затверджується в установленому порядку.
Робочі навчальні плани розробляються щорічно деканатом та узгоджуються з навчальною частиною, кафедрами, затверджуються проректором, який відповідає за організацію навчального процесу в університеті не пізніше 30 квітня.

2.4.   Навчальною програмою дисципліни визначається місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь. Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти.
Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється вищим навчальним закладом.
Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до ОПП підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану ВНЗ складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного та підсумкового контролю. Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни включають: тематичний план, засоби для проведення поточного та підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури.

2.5.   Графік навчального процесу (регламент роботи) МДУ визначається кожним факультетом індивідуально, але передбачає:
–      кількість навчальних тижнів (не менше 40 разом із виробничими практиками);
–      терміни початку та закінчення занять у кожному півріччі (І семестр: із вересня по грудень, ІІ семестр: із лютого по червень);
–      терміни проведення сесій (у січні та в червні);
–      канікулярний час (січень, липень-серпень – не менше 8 тижнів на навчальний рік;
–      інші форми й види навчальної роботи зі студентами.

2.6.   Навчально-методичні комплекси для кожної дисципліни з урахуванням форми навчання розглядаються методичними комісіями кафедр, затверджуються завідуючим кафедрою та деканом. Структура навчально-методичних комплексів з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін може бути рекомендована в поданому нижче виді та містити:
–      робочий тематичний план навчальної дисципліни (назви розділів і тем та кількість годин, передбачених на різні види робіт, в т.ч. самостійну роботу);
–      тематика лекцій (тема, питання, кількість годин тощо);
–      інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять (плани з методичними рекомендаціями, література до кожної теми, описи лабораторних робіт з методичними рекомендаціями тощо);
–      за вибором викладача – контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять (схеми, таблиці, конкретизовані питання, тести, евристичні завдання до вузлових тем тощо);
–      теми та питання, винесені на самостійне опрацювання студентам і методичні рекомендації до них;
–      індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів із навчальних дисциплін (реферати, аналітичні огляди, ессе, повідомлення, доповіді, рецензії, індивідуальні домашні завдання, індивідуальні науково-дослідні завдання тощо);
–      контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;
–      контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу (комплексні контрольні роботи) та ректорські контрольні роботи;
–      тематика курсових робіт з орієнтовними планами або короткими анотаціями та рекомендованою літературою (на поточній рік указуються вихідні дані: рік, курс, семестр, група, спеціальність);
–      назви тем повинні бути актуальними та конкретними з урахуванням наукових напрямків роботи кафедри та майбутньої професійної спрямованості;
–      тематику необхідно систематично оновлювати;
–      методичні матеріали для студентів з питань на основі самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт із даної дисципліни;
–      питання та білети до кінцевої форми контролю;
–      критерії оцінювання знань до кожного виду контролю, а також: програми навчальної, виробничої й інших видів практик із дисципліни (якщо передбачено навчальним планом підготовки фахівця);
–      методичні матеріали до написання дипломних робіт;
–      підручники і навчальні посібники тощо.

2.7. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом. Він складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом (з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки), що є обов’язковими для вивчення.  Індивідуальний навчальний план студента складається на кожний навчальний рік і затверджується у встановленому порядку.

  1. Форми організації навчання

3.1.   Форми навчання в університеті встановлені такі:
–  денна (стаціонарна);
–  заочна.

Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.
Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання здійснюється університетом згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням.

Заочна форми навчання є формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.
Організація навчального процесу на заочній формі навчання здійснюється університетом згідно з державними стандартами освіти.

3.2. Навчальний процес у МДУ здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

3.3.   Основні види навчальних занять:
–  лекція;
–  лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
–  консультація.
Інші види навчальних занять визначаються у встановленому порядку.

3.4.   Лекція – основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.
Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час.
Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (у виключних випадках для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” досвідченими викладачами), а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.
Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.
Лектор, який уперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов’язаний завідувачем кафедри до проведення пробних лекцій з участю викладачів та наукових співробітників кафедри.
Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

3.5.   Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях із використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у школі, на виробництві, в наукових лабораторіях). Лабораторне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять не дозволяється.
Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні атестації та семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.6.   Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться зі студентами однієї академічної групи (навчальне навантаження для викладання дисципліни “Іноземна мова” розраховується на контингент академічної групи 15 осіб).
Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті.
Указані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням із лектором даної навчальної дисципліни. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань із їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні атестаційної та підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.7.   Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.
Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні атестаційної та підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.8.   Індивідуальне заняття – проводиться з окремими студентами на спеціальностях мистецького профілю з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.
Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком. Види індивідуальних навчальних занять, форми та методи проведення, форми та методи поточного й підсумкового контролю визначаються випускаючою кафедрою та фіксуються у робочому навчальному плані спеціальності.

3.9.   Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів із питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

3.10. Курсові роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.
Тематика курсових робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Теми курсових робіт із переліком літератури та необхідними методичними рекомендаціями щодо їх виконання щорічно подаються провідними викладачами та затверджуються кафедрою. Керівництво курсовими роботами здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами.
Захист курсової роботи проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри за участю керівника курсової роботи. Результати захисту курсової роботи протоколюються та оцінюються за національною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» та за шкалою EKTS. Курсові роботи зберігаються на кафедрі протягом одного року, потім списуються в установленому порядку.

3.11. Кваліфікаційні роботи виконуються на завершальному етапі навчання студентів в університеті і передбачають:
–      систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань із спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних виробничих й інших завдань;
–      розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов’язаних із темою роботи.
Керівниками кваліфікаційних робіт призначаються професори, доценти та старші викладачі університету, які мають наукові ступені доктора або кандидата наук.
Порядок захисту кваліфікаційних робіт визначається Державною екзаменаційною комісією.
Кваліфікаційні роботи зберігаються в архіві університету протягом п’яти років, потім списуються в установленому порядку.

3.12. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.
Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.
Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова література.
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.
У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.
При організації самостійної роботи студентів із використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп’ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.
Навчальний матеріал кожної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд із навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.  Викладач систематично контролює виконання студентами завдань, відведених для самостійної роботи. Контроль за самостійною роботою студентів проводиться у формі: захисту рефератів, перевірки письмових завдань (ІДЗ, ІНДЗ тощо), колоквіуму, науково-практичної конференції, комплексного тестування чи контрольної роботи. Години для контролю виставляються у розклад згідно з графіком. Студент зобов’язаний у терміни, встановлені деканатом, звітувати за стан виконання самостійних завдань у вигляді: написання рефератів, оглядів, перекладів, виконання окремих вправ, графічних чи розрахункових завдань, самостійних контрольних (модульних) робіт тощо.

3.13. Практична підготовка студентів є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
Практична підготовка студентів здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров’я, культури і державного управління.
Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого навчального закладу та спеціаліста з даного фаху.
Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом. Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року N 93 та даним Положенням.

3.14. Контрольні заходи. До контрольних заходів належать поточний, модульний, підсумковий контролі, ліквідація академічної заборгованості, визначення рейтингу.
Поточний контроль – оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення кожного аудиторного навчального заняття (наприклад, опитування студентів на лекціях, перевірка та прийом звітів із виконання лабораторних робіт, тестування тощо). Засоби поточного контролю визначаються викладачем.
Модульний контроль. Модульному контролю кожного семестру підлягає навчальний матеріал кожного модуля за видом занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські тощо) окремо. До модульного контролю допускаються усі студенти. Модульний контроль здійснюють викладачі, які викладали матеріал модуля.
Термін проведення модульних контролів визначається лектором При оцінюванні модулів враховується також поточний контроль якості засвоєння.
Результати модульного контролю проставляються в деканатах (журнал успішності). Результати модульного контролю доводяться до відома студентів.
Підсумковий контроль (екзамен, залік, диференційований залік, атестація) – комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни на підставі результатів усіх модульних контролів. Студент вважається допущеним до підсумкового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр із цієї навчальної дисципліни. Рішення про недопущення студента до семестрового контролю з конкретної дисципліни приймає кафедра за пропозицією викладача, що доводиться до відома деканату. На підставі доповідних від кафедри деканат у відомостях зобов’язаний у графі оцінок проти таких студентів виставити «не допущений» або зробити висновок про доцільність допуску невстигаючого студента до сесії в цілому.
Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше як за місяць до початку сесії. Екзамени приймаються, як правило, лекторами даного курсу. На екзаменах можутьбути присутні також ректор, проректори, декан, завідувач кафедрою та за згодою екзаменатора інші викладачі кафедри.
Присутність на екзаменах та заліках сторонніх осіб без дозволу ректора або декана факультету не допускається.
Результати підсумкових контролів усіх дисциплін за семестр переведені в національну шкалу використовуються як критерій виконання студентом навчального плану та підстава для адміністративних заходів відповідно до чинного законодавства щодо стипендіального забезпечення (екзаменів, диференційованих заліків), переведення, відрахування та поновлення студентів.
Ліквідація академічної заборгованості – перездача незадовільних оцінок із будь-яких модулів дисципліни після семестрового або підсумкового контролів.
Перескладання викладачеві (перше перескладання) проводиться за розкладом перескладань, затвердженим деканом факультету, починаючи з наступного дня після останнього екзамену. Повторне складання екзаменів проводиться при комісії, яка створюється за розпорядженням декана факультету згідно подання відповідної кафедри (витяг із протоколу засідання кафедри).

 

Поділитися:Buffer this pageEmail this to someoneShare on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInPrint this page