Закарпатські роботодавці втілюють нову модель співпраці бізнесу та освіти. Підсумки Круглого столу в Мукачеві

Зустріч бізнесу та освітян в Мукачево – це черговий крок відпрацювання міцної та дієвої платформи співпраці у форматі «бізнес та університет», що є однією з ключових ініціатив ОООРЗ. Це вже друга подібна зустріч викладачів та студентів ВНЗ з представниками великого бізнесу. Торік, закарпатські роботодавці провели аналогічну зустріч в Ужгородському національному університеті.
Захід відбувся у стінах Мукачівського державного університету. За круглим столом МДУ зібралися представники бізнесу – керівники найбільших підприємств краю, керівництво МДУ та інших ВУЗів області, декани та викладачі спеціалізованих факультетів закарпатських вишів, представники міської влади. Як і очікувалось, зустріч привернула увагу чималої кількості студентів МДУ.
Модератором-спікером Круглого столу виступив Голова Обласного об’єднання організацій роботодавців «Закарпаття», член Наглядової ради ПрАТ «Єврокар», генеральний директор ТОВ «Сезпарксервіс» – керуючої компанії індустріального парку «Соломоново».
Активну участь в роботі Круглого столу взяли міський голова Мукачева Андрій Балога, ректор Мукачівського державного університету професор Тетяна Щербан, перший проректор МДУ Володимир Гоблик, проректори МДУ Василь Папп та Василь Пігош, представник Центру розвитку КСВ Тетяна Бутурлакіна, директор обласного центру зайнятості Юрій Фущич.
Закарпатський бізнес на зустрічі представляли Андрій Рябич (УАП ТОВ «Фішер-Мукачево») Наталя Баклагіна та Олег Кожевніков (ТОВ «Ядзакі Україна»), Андрій Ремінець (ТОВ «Полімер-Техніка»), Катерина Самарська (ТОВ «Ено меблі ЛТД») Сюзанна Сані (ТОВ «СТС»), Михайло Думнич (ОООРЗ) Варто відзначити надзвичайно високу активність в роботі Круглого столу викладачів та студентів Мукачівського державного університету.

Лейтмотивом зустрічі за круглим столом стало вироблення якісно нової моделі досягнення синергії бізнесу та освіти з метою більш ефективної спільної участі в економічних перетвореннях в Україні.
Освіта є базисом економічного росту, адже саме якісно підготовлені робітничі кадри великою мірою формують економічне середовище. Втім, сучасна система освіти в Україні, попри доволі значні вливання з держбюджету, продукує спеціалістів, які часто не відповідають запитам бізнесу. Звідси – очевидний дисбаланс: бізнес незадоволений освітнім рівнем та кількістю робітничих кадрів, держава продовжує стимулювати гуманітарні освітні напрямки, а ВНЗ не отримують замовлень від бізнесу на затребуваного спеціаліста.
Тож головним питанням, яке стояло перед учасниками Круглого столу було «як досягнути паритету і привести освітню систему у відповідність до вимог бізнесу, часу та економічної необхідності?»
«Такі дискусії ми проводимо в трьох найбільших вищих навчальних закладів краю і за їх результатом до Міністерства освіти та науки будуть подані пропозиції щодо реформування вищої школи. В краї, де працюють потужні транснаціональні компанії є потреба у кваліфікованих кадрах, і це виклик для закладів. Мукачево було і залишається серед лідерів економічних перетворень, і тут потреба у фахівцях є доволі актуальною», – у вступному слові зазначив Голова Обласного об’єднання організацій роботодавців «Закарпаття» Володимир Панов.

На думку Мукачівського міського голови Андрія Балоги бізнес з освітою мають мати спільні точки дотику для того, щоб підприємства не зазнавали «кадрового голоду». Таким чином бізнес зможе ефективно розвиватися і створювати нові робочі місця для молодих фахівців.
«В місті є брак робітничих кадрів, тому МДУ може розширювати перелік нових спеціальностей. Для промисловості не вистачає інженерів, працівників технічних професій. На жаль, молодь не обирає професії, які сьогодні є в дефіциті. Профорієнтацію можливо доцільно запроваджувати вже на рівні школи. Очікується, що в наступні роки на Закарпатті розвиватимуться виробництво та туризм. І над підготовкою кадрів для цих напрямків потрібно опікуватися вже нині», – констатує мер Мукачева.

Ректор МДУ Тетяна Щербан відзначила важливість та корисність зустрічі в форматі «бізнес-освіта».
«Чесно кажучи, я приємно вражена тим, що саме бізнес ставить перед освітою певні пропозиції, які ми повинні втілювати в життя. Звісно, не секрет, що сьогодні рівнем вищої освіти незадоволені всі. Тому питання «що ж нам робити з проблемами у вищій освіті» потрібно піднімати, а їх обговорення у форматі «підприємства-освіта» буде корисним для їх найшвидшого вирішення» – зазначила ректор.

Під час активної, часом безкомпромісної, проте надзвичайно конструктивної дискусії учасники Круглого столу розглянули цілий ряд запропонованих модератором питань, висловивши власне бачення поставленої проблеми. Саме різносторонній підхід учасників дискусії до розгляду проблемних питань дозволяє в подальшому відпрацювати життєздатні та конструктивні шляхи їх розв’язання.
В цілому, присутні погодилися з думкою, що сучасний випускник ВНЗ не відповідає вимогам ринку праці. Проте, щодо причин цієї невідповідності думки сторін розійшлися.
Так, на думку представників бізнесу, кваліфікація новоспеченого випускника університету залишає бажати кращого. Адже в більшості випадків потенційний працівник не володіє навіть елементарним набором знань та ще й в додаток не виявляє особливого бажання навчатися. Про негативну практику роботи з такими молодими працівниками на ТОВ «Фішер Мукачево», зокрема, розповів Андрій Рябич.
На думку менеджера департаменту по роботі з персоналом ТОВ «Ядзакі Україна» Наталії Баклагіної, сучасному студенту не вистачає усвідомлення що навчання не закінчилось із закінченням університету.
«Випускник повинен чітко розуміти, що головна книжка професійного навчання відкривається не в університеті, вона відкривається в перший робочий день» – підкреслила Баклагіна.

На думку директора ТОВ «Полімер Техніка» Андрія Ремінця, головна місія університету полягає не стільки в забезпеченні фундаментальними теоретичними знаннями скільки у виробленні навичок самонавчання.
«Небажання вчитись – це проблема нашого соціуму. Університет повинен вчити студента самонавчанню, – вважає Ремінець. – Випускник, після закінчення ВНЗ, сам повинен хотіти розвиватись і розвиватись поступово. Адже ніхто готових керівників не випускає. Всі проходять етапи становлення. І самонавчання, закладене в голову університетом, повинно цьому якнайкраще сприяти»
За словами Голови ОООРЗ Володимира Панова, сьогоднішня ситуація в освіті потребує вироблення такої моделі, за якої університет готував би вже сформованих і готових до роботи професіоналів.
«Коли я приймаю на роботу випускника, його потрібно навчити. Чому б нам не зробити так щоб до роботодавця він прийшов уже підготовленим і міг працювати. Я вважаю, що це серйозна проблема. Адже ти береш людину на роботу, платиш їй заробітну плату і крім цього навчаєш її професійним навичкам, які, по суті, мав прививати університет» – констатував Панов.

З наріканнями представників бізнесу не погодились представники освітньої галузі.
На думку завідувача кафедри менеджменту МДУ Володимира Проскури сучасний університет дає студенту високий рівень знань.
«Інша справа, що в сьогоднішніх умовах випускника потрібно довчати, оскільки порівняно високий рівень теоретичних знань часто не забезпечений практичними навичками. З іншого боку, сучасний випускник і сам не зацікавлений працювати за порівняно невелику за сучасними мірками заробітну плату» – зазначив викладач.
За словами магістранти педагогічного факультету Катерини Бігар, проблема низького рівня знань є проблемою не тільки і не стільки університету, як результатом ставлення до освіти самого студента. На думку випускниці, студент який має бажання вчитися буде забезпечений належним рівнем знань та покине стіни ВНЗ професіоналом своєї справи. Натомість студента без бажання працювати навчити неможливо.
Студентка МДУ Мирослава Пожарська вважає, що для вирішення проблеми з підготовкою кадрів, необхідно виробити новий підхід до практичного навчання студентів.
«Якщо представники присутніх тут компаній незадоволені рівнем знань випускників, то, мабуть, доцільно було б виробити систему, за якої студенти під час навчання у ВНЗ проходили б практику на підприємствах. Покажіть який студент вам потрібен і що від нього вимагається. Навчіть його необхідним навичкам. Не думаю, що це займе велику кількість часу та ресурсів» – зазначила студентка.

Окрім того, за словами представників компаній, проблема полягає ще й у тому, що студенти не охочі до робітничих професій. Університети сьогодні продукують юристів та економістів, тому що ці спеціальності вважаються престижними. Натомість, робітничі спеціальності, попит на який набагато більший, є або ж не популярними, або ж малооплачуваними. Це спонукає випускників обирати роботу за кордоном.
На думку Директора обласного центру зайнятості Юрія Фущича такі тенденції є результатом неправильного профорієнтаційного виховання молоді.
«Профорієнтацію потрібно прививати з дитинства. Якщо людина знає чим хоче займатись в житті, вона матиме і відповідний рівень мотивації. Звідси зявиться і бажання вчитися та постійно самовдосконалюватись» – підкреслив Фущич.

Наприкінці зустрічі, висловлені в ході дискусії думки та пропозиції були узагальнені та озвучені аналітичною групою Круглого столу на чолі з представником Центру «Розвиток КСВ» Тетяною Бутурлакіною.
Як результат, за підсумками Круглого столу напрацьовано комплекс ідей та ініціатив, які в подальшому будуть узагальнені для підготовки відповідного звернення в Міністерство освіти України.

Джерело: Бізнес Закарпаття

Поділитися:Buffer this pageEmail this to someoneShare on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInPrint this page